Валентин Посухов

Валентин Іванович Посухов — український журналіст, краєзнавець, літератор-прозаїк, поет і гуморист. Народився 9 січня 1939 року в селі Покровська Багачка (Хорольський район Полтавщини. З 1946 року проживав у Полтаві. У вересні 2025 року серце Валентина Івановича запинилося на 87-му році життя через тяжку хворобу.
Посухов здобув середню освіту на батьківщині, а після цього навчався на історико-філологічному факультеті Полтавського педагогічного інституту. Після закінчення інституту він працював учителем у селищі на півночі Казахстану. Цей досвід дав йому змогу заглибитися в історію і культуру місцевого краю, що згодом позначилося на його творчості.
У 1965 році Посухов повернувся на Полтавщину і віддав близько сорока років журналістській праці. Він працював у редакціях Диканської районної газети, обласних виданнях «Комсомолець Полтавщини» та «Зоря Полтавщини», на обласному радіо. На початку 1990-х Валентин Посухов став одним із засновників міськрайонної газети «Полтавський вісник» і понад десять років обіймав посаду заступника редактора. Упродовж кар’єри він був членом Національної спілки журналістів України. За відданість професії журналіста Посухов отримав обласну премію імені Григорія Яценка та премії імені Самійла Величка (2003) і Леоніда Бразова (2009).
На газетних шпальтах і в періодиці різних рівнів Валентин Посухов регулярно публікував статті, есе та нариси. Проте справжню популярність йому принесла праця краєзнавця. Його журналістський хист і літературний талант сильніше проявлялися в дослідженнях історії Полтавського краю. Автор написав багато історико-краєзнавчих розвідок і статей про маловідомі сторінки минулого рідного краю: зокрема, про битву війська князя Вітовта з татарами на річці Ворсклі у 1399 році та про походження назв полтавських річок. Він також вивчав давню історію Полтавщини XIV–XVI століть, назву міста, гідроніми регіону та навіть зв’язки населення України ранньої епохи з Єгиптом і Північною Африкою. У своїй документальній повісті «Римов: продовження літопису» Посухов подає власну версію розташування давньоруського міста Римів біля сучасного села Свиридівка Лохвицького району. Особливою популярністю серед читачів також користувалася збірка полтавських легенд і переказів «Сім трав біля семи криниць», яка стала рідкісним зібранням усної традиції регіону.
Список основних книг, виданих автором, можна доповнювати довго. До нього також входять: етнографічний нарис «Що повідали назви полтавських річок», автобіографічна хроніка «Міражі “золотого” віку», публіцистична збірка «Земля-берегиня. Полтавщиною – підземними ходами», ілюстрована краєзнавча книга «Земля скарбів» та збірник загадок «Сіверянські загадки». Твори Валентина Посухова друкувалися у різних антологіях і альманахах, зокрема в «Калинове гроно: антологія літераторів Полтавщини часів незалежності України».
Валентин Посухов брав активну участь і в громадському житті Полтави. Він був обраний депутатом Київської районної ради міста Полтави, тривалий час входив до міської комісії з перейменувань вулиць і місць, а також обіймав посаду заступника голови ради Спілки літераторів Полтавщини. Ця громадська діяльність підкреслює його вплив на культурний і соціальний розвиток рідного краю.

Авторка: Іваненко Дарина