Олександр Кулик

Олександр Кулик — постать, яка залишила глибокий слід у журналістиці Полтавщини та в суспільно-політичному житті України. Народився 26 вересня 1953 в селі Петрівка, Полтавщина. Журналіст, редактор, публіцист, народний депутат України III скликання — у всіх цих ролях він залишався послідовним у своїй головній меті: відстоювати правду, підтримувати громаду, захищати свободу слова.
Журналістське покликання Олександра Кулика сформувалося ще у студентські роки. Він закінчив Полтавський державний педагогічний інститут, де здобув філологічну освіту. Перші кроки у професії починав із роботи на заводському радіо, потім — у районній газеті. У 1980-х роках він став кореспондентом обласної газети «Зоря Полтавщини», де працював над матеріалами екологічної тематики. Його активна позиція та глибокі дослідження глобальних проблем принесли йому визнання: у 1986 році його назвали найкращим журналістом-екологом України.
З 1990 по 1994 рік очолював міську газету «Полтавський вісник», а вже у 1994-му заснував незалежне видання — газету «Полтавська думка». Вона швидко стала авторитетним джерелом інформації, відомим сміливими антикорупційними розслідуваннями, гострими публікаціями та пильним контролем за владою. Олександр Кулик був не лише редактором, а й справжнім ідеологом незалежної регіональної преси. Його позиція завжди була чіткою:
“Журналіст має бути голосом громади, а не інструментом політичного впливу”.
У 1998 році Кулик був обраний народним депутатом України від 145-го виборчого округу. У парламенті працював у Комітеті з питань свободи слова та інформації. Він послідовно відстоював права місцевих громад, зокрема питання передачі земельних повноважень на місця. Після завершення депутатської каденції повернувся до редакторської діяльності. Продовжував очолювати «Полтавську думку», займався видавничими проєктами, викладав у Полтавському інституті економіки і права, працював у медіа-агентстві «Полтава-Факт». Загалом він зробив понад 300 журналістських розслідувань, серед яких — викриття зловживань у сфері землекористування, порушень екологічних норм та бюджетного розкрадання.
Його матеріали мали значний суспільний резонанс. Зокрема, серія публікацій про непрозорий розподіл землі в Полтавському районі, що стала підставою для відкриття кримінальних справ. Він отримав визнання як найкращий журналіст України у жанрі антикорупційного розслідування у 2009 році, а також був нагороджений орденом Спілки офіцерів України — Хрестом «За мужність». Його відзначила Національна спілка журналістів України та багато громадських організацій.
Олександр Кулик був не лише журналістом, а й активним громадянином. Брав участь у роботі Полтавської міської ради, виступав на численних конференціях, круглих столах, публічно захищав права журналістів і свободу слова. Він казав:
«Я докладу зусиль, щоб сільські ради, а не столичні олігархи розпоряджались своєю землею…».
2 жовтня 2016 року Олександр Кулик пішов з життя. На фасаді будинку в Полтаві, де він мешкав, встановлено меморіальну дошку. Його ім’я залишається символом журналістської чесності, принциповості та глибокого зв’язку з громадою. Він був і залишається взірцем того, яким має бути журналіст — незалежним, уважним до людей і стійким перед викликами часу.

Авторка: Коваленко Олександра